Соціальне сирітство!
Соціальне сирітство – це соціальне явище, обумовлене наявністю в суспільстві дітей, які залишилися без піклування батьків внаслідок позбавлення їх батьківських прав, визнання недієздатними, безвісти зниклими і т. д.
Відповідно до визначення, соціальне сирітство являє собою явище, при якому діти залишаються без батьківського піклування та піклування при живих біологічних батьках.
Соціальне сирітство є відносно новим явищем, яке набуває все більшого поширення в нашій країні. Досить часто батьків або позбавляють батьківських прав, або вони самі відмовляються від виховання власних дітей.
Велика кількість соціальних сиріт досить тривалий час залишаються невиявленими, їх прийнято називати «прихованими» або «домашніми» сиротами.
Дана форма сирітства визнається науковою літературою, в тому випадку, коли неповнолітні діти і підлітки проживають спільно з батьками, але при цьому не отримують від них необхідної батьківської турботи і опіки. Все частіше це стає причиною безпритульності і асоціальної поведінки дітей і підлітків.
В даний час соціальне сирітство в Україні набуває істотних масштабів і стає ширше, ніж біологічне. Соціальне сирітство охоплює 85% всіх дітей, які залишилися без піклування батьків.
Причини виникнення соціального сирітства досить великі. Вони включають в себе падіння моральності серед молоді, поширення алкоголізму і наркоманії, відсутність реальної підтримки з боку держави і т.д. Саме тому соціальне сирітство є однією з найбільш актуальних і пріоритетних проблем для держави.
Основними причинами виникнення соціального сирітства є зниження ролі сім’ї у вихованні дітей, внаслідок:
- зниження уваги з боку держави до інституту сім’ї;
- низький рівень матеріального благополуччя значної кількості сімей;
- бажання перекласти виховання дитини на інших (держ. установа, родичі і т. д.);
- насильство і жорстоке ставлення щодо дітей. Прийнято виділяти чотири форми насильства над дітьми в сім’ї: фізичне, сексуальне (розбещення), моральне і психічне (емоційне);
- деформація ставлення до сім’ї та сімейного життя, викликана тим, що в сучасному світі все більшої значущості набувають ринкові відношення і все менше значення надається людським почуттям, пропагується «вільна любов без зобов’язань».
У молодих батьків спотворено уявлення про повноцінну і благополучну сім’ю, значущості дитини в сім’ї, відсутнє уявлення про те, як саме потрібно піклуватися про дитину.Часто молоді батьки (матері) прагнуть влаштувати своє особисте життя, маючи малолітню дитину. Вони живуть разом з обранцем без урахування інтересів і потреб своєї дитини. Нерідко даний крок призводить до того, що дитина проти того, що в їх сім’ю входить чужа людина, у нього поступово формується агресивність, ревнощі, конфліктність в результаті втрати емоційної близькості з біологічним батьком.
Велика кількість розлучень чинять негативний вплив в першу чергу на процес виховання дітей, оскільки часто один з батьків, який залишається з дитиною, може впасти в депресію, пристраститися до алкоголю і т. д.
Внаслідок деградації дорослої частини населення – часта алкоголізація і наркоманія населення, виховання дітей в аморальних умовах і т.д. Діти, які виростають і виховуються в таких умовах, не бажають брати на себе тягар відповідальності за виховання дітей. Навіть якщо дитина і виховується такими батьками, то суть виховання полягає в тому, що на нього зрідка звертають увагу, періодично годують, можуть і зовсім не годувати. Нерідко у таких батьків діти гинуть, або ж виростають, так звані, «діти-Мауглі». Такі діти потребують особливої турботи і якомога ранішого їх виявлення.
Часто несвідомі батьки стають багатодітними не з любові до дітей, а з метою отримання належних багатодітним сім’ям пільг, посібників і т.д. У таких сім’ях питання виховання і благополуччя дітей йде на другий план.
Одним з актуальних і соціально значущих завдань, що стоять перед українською державою сьогодні, є пошук шляхів зниження соціального сирітства і підвищення ефективності його профілактики.
